Де брати гроші?

Читаючи програму УТП, багато хто з читачів будуть задаватись питанням: “Де на це все брати гроші?”. Українці за десятки років влади шахраїв та бандитів звикли, що грошей в бюджеті хронічно ні на що нема. А якщо грошей нема, то щоб, скажімо, були гроші на ядерну програму – треба забрати гроші у вчителів та лікарів і приректи їх на голодну смерть. А якщо при цьому ще й космос засвоювати – то доведеться скасувати пенсії, інакше грошей в бюджеті на космічну програму не буде. Саме до такого ходу думок олігархічні та державні ЗМІ десятиліттями привчали українців.

В той самий час, українців не привчили звертати увагу на те, що Національний банк України щороку виділяє сотні мільярдів гривень для рефінансування банків та інших шахрайських схем.

СОТНІ МІЛЬЯРДІВ ЩОРОКУ.

В одному лиш 2015 один лиш банк “Фінанси та кредит” олігарха Жеваго отримав 98 млрд грн рефінансування. Для порівняння, річний бюджет Міністерства охорони здоров’я за той самий 2015 складав 47,4 млрд грн.

В одному лиш березні 2022 (перший місяць повномасштабної війни) один лиш Альфабанк (приватний банк з російським капіталом) отримав 5,15 млрд грн рефінансування. Для порівняння, бюджет Національної академії наук України за весь 2023 рік сягав 4,5 млрд грн.

Звідки НБУ бере гроші на рефінансування банків при хронічному “нема грошей в бюджеті”? Друкує! НБУ – єдина установа країни, яка має законне право на емісію (друк) гривні. Тому в НБУ гроші є завжди – навіть коли грошей нема НБУ може їх тупо надрукувати. Крім рефінансування, є ще облігації та інші схеми, щоб давати банкам сотні мільярдів гривень за рахунок друку незабезпечених грошей. Через постійну емісію (друк) незабезпечених грошей гривня знецінюється з року в рік. Це відчувається по постійному росту цін.

Так, формально рефінансування – це кредит, який треба повертати. Скажімо, за два роки повернути 100 млрд грн під 20%. Але якщо за цей час інфляція була 30% або більше – то це вже ніщо інше як подарунок. Особливо якщо на “рефінансові” гроші банки одразу купують державні депозитні сертифікати. На виплати по цим сертифікатам в держави знаходиться аж 200 млн грн на день, тобто 73 млрд грн на рік. Подвійний подарунок олігархам та шахраям, які паразитують на банківській системі!

Ще одна схема – фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Держава страхує людей, які принесли свої гроші в банки, навіть приватні. Якщо банк банкрутує – вкладники гроші не втрачають, а гроші їм повертає держава. Наприклад, Коломойський та Жеваго набрали внесків (депозитів) у людей, вивели гроші зі своїх банків – а сотні млрд грн їхніх боргів віддала вже держава. За рахунок чого? Зазвичай це відбувається за рахунок друку гривні (емісії), через що гривня знецінюється. Тобто за оборудки олігархів, які паразитують на банківській системі, платять буквально всі хто має гривні на руках!

Крім рефінансування та інших афер банками, існує ще безліч схем паразитування на фінансовій системі. В бюджеті воюючої країни знайшлось 80 млрд грн на відшкодування ПДВ сировинним експортерам, які навпаки мали б платити експортне мито і наповнювати бюджет. Для порівняння, ветеранам війни виділили 15 млрд грн, а на розмінування 1 млрд – і то не факт що не розкрадуть. За корупцію на бюджетах всіх рівнів годі й казати.

Отже, гроші є. Принаймні, сотні мільярдів гривень на рік знайти неважко, якщо усунути паразитів з фінансової системи.

Previous Article

Україна для українців

Next Article

Фінансова політика: загальні риси