Оглядаючись на історію та сьогодення, ми можемо зробити висновки, що українцям потрібно рішуче відкинути як проросійський, так і прозахідний вектори і віддати перевагу суто проукраїнському. Шлях власної сили — єдиний надійний спосіб мати гідне місце в цьому світі. Інші шляхи так чи інакше приведуть Україну до залежності або капітуляції. Ми маємо осучаснити націоналізм технократією, позбутись вторинності та меншовартості, успадкованих від СРСР, покінчити зі сліпим поклонінням західному лібералізму, який поступово переростає в неомарксистський тоталітаризм, не повторити помилок Гітлера та в дечому взяти приклад з Шарля де Голля.
Небезпеки та можливості, які несуть технології, сьогодні як ніколи великі. Ставки як ніколи високі. Якщо українці втратять державність — найімовірніше повторять долю уйгурів, які зараз переживають етноцид під тотальним електронним наглядом та контролем. Якщо оберуть технократів — технологічна наддержавність з найкращою в світі наукою може дати Україні те, чого ми зараз не можемо навіть уявити. Так само як середньовічна людина не могла уявити сучасну цивілізацію з комп’ютерами та літаками, людям сучасності важко уявити засвоєння космосу, підкорення мікросвіту, безсмертя і навіть безкоштовний громадський транспорт. Щоб наблизити втілення подібних цілей, нам треба провести технократичну модернізацію країни та цінностей суспільства. По мірі поступу прогресу слід вести адекватну соціальну політику з урахуванням поступу технологій. Українців майбутнього треба виховувати починаючи з дитячих садків та шкіл, інакше їх виховають вороги нашої нації.
Ідеологія української технократії — єдиний спосіб для України стати наддержавою. Важливо щоб цю політику підтримала достатня частка українського народу. Отже, наш шлях боротьби за українську технологічну наддержавність — суто політичний.
Слава Україні!