В української нації є багато ворогів, які голодними хижими очима дивляться на наші землі та природні ресурси. Це не лише російські загарбники, які діють грубою силою, а й хитріші вороги, які хочуть привласнити багатства нашої землі через агентуру впливу у владних кабінетах, через шахрайство та махінації. З цією метою просувається ідеологія лібертаріанства: що треба “менше держави”, що треба остаточно приватизувати всі природні ресурси, родючі землі та промисловість України – словом, все що лишилось від державного сектору економіки.
В українців нема грошей щоб все це викупити, зате гроші є у ворогів нації. Є місцевий кримінал-олігархат, який з 90х грабує українську націю, дерибанить державу і має мільярди доларів, а ще є іноземний олігархат, який контролює світову фінансову систему і може під махінації з викупом українських активів, надр та земель залучити хоч трильйони доларів. В разі втілення ідей лібертаріанства, українці вчергове опиняться, як свого часу писав Тарас Шевченко, “на нашій, не своїй землі” – тільки цього разу замість польських панів, російських поміщиків та червоних комісарів нашу землю привласнять собі іноземні “інвестори”.
Як аргумент на користь приватизації лібертаріанці наводять “неефективність” державних підприємств та махінації корумпованих чиновників, які ними керують. На цьому моменті згадуємо, що на чолі держави – вороги нації, тому не дивно що чиновники, які займаються грабунком держави та нації, сидять на високих посадах. На даний момент державний апарат повний ворогів нації, починаючи з політичної верхівки. Під їхнім керівництвом держава не може бути ефективною, якщо йдеться про інтереси української нації. Ефективною така держава може бути хіба що у “звільненні” України від українців: з 1991 населення України скоротилось майже вдвічі.
При владі ворогів нації на керівних посадах державних підприємств, особливо оборонних, часто сидять відверті зрадники та ворожі агенти. Найяскравіший приклад – державний зрадник Богуслаєв, який очолював Мотор Січ і аж до осені 2022 попри повномасштабну війну постачав в РФ двигуни для гвинтокрилів через треті країни. Також були скандали з експортом до РФ через треті країни української титанової руди, видобутої на державних ГЗК.
Тож, державний сектор економіки дійсно має купу проблем. Але пропозиції все тупо приватизувати – так само абсурдні як пропозиції лікувати головний біль відрубанням голови.
Просування лібертаріанства ведеться через такі канали як “Останній капіталіст” та “Ціна держави”. Індоктринація ведеться і через економічні навчальні заклади, такі як Київська школа економіки (існує на гроші олігарха Пінчука, який відзначився і в просуванні ЛГБТ та інших проявів неомарксизму). Індоктриновані українці перетворюються на таких собі комсомольців, свято віруючих в ідею лібертаріанства. Їхню впевненість в святості ринку ніщо не може сколихнути, навіть реалії повномасштабної війни. Навіть коли державна Укрзалізниця вивозить мільйони біженців та надійно забезпечує військову логістику – вони продовжують пропагувати приватизацію залізниці. Навіть коли в державній мережі лікарень масово лікуються військові – вони продовжують пропагувати приватизацію медицини. Навіть коли Сумський державний університет займає перше місце в Україні (за світовим рейтингом вишів, який ведуть іноземці), а наступні місця – теж державні виші, коли приватні виші (які в Україні існують) і близько не валялись – лібертаріанці все одно пропагують приватизацію вишів. Коли українськими містами їздять задрипані приватні маршрутки, на тлі яких комунальні тролейбуси та трамваї виглядають незрівнянно краще (хоч і їздять рідко) – лібертаріанці все одно пропагують приватизацію громадського транспорту.
Лібертаріанці люблять посилатись на країни заходу як антитезу Україні. І там дійсно можна згадати позитивні приклади, такі як Ілон Маск. Більше того: в США український бізнесмен Максим Поляков в 2017 викупив аерокосмічну компанію Firefly Aerospace, врятувавши її від банкрутства. Він дав їй ладу, і крім ракетних розробок почав розробку місії “Блакитний привид” на Місяць. 2 березня 2025 ця компанія стала першою в світі приватною компанією, яка повністю з нуля розробила та висадила зонд на Місяці. Місія мала блискучий успіх і вагоме історичне значення. Здавалось би, триумф лібертаріанства, приватної ініціативи та вільного ринку!
Але не все так добре, як хотілось би лібертаріанцям. В грудні 2021 уряд США відібрав в Полякова Firefly Aerospace. Мотивувалось це тим, що Поляков має українське громадянство, а компанія має стратегічне значення для США. Що ще треба знати про вільний ринок в країні розвиненої демократії?!
Все що лібертаріанцям лишається – це посилатись на Аргентину Хав’єра Мілея. Він по приході до влади почав приватизацію стратегічних ресурсів та корисних копалин, а також зменшення експортних мит на сировину. Він навіть вивіз аргентинське золото в Британію, з якою Аргентина ще не так давно (1982) вела війну. Словом, такий самий дерибан держави, деіндустріалізація та десоціалізація з перетворенням на сировинну колонію як в Україні, під такими самими гаслами “вільного ринку”. Таке саме поневолення країни наднаціональними структурами та глобалістським олігархатом. Різниця лиш в тому що Аргентина більша за площею (при лиш трохи більшому населенні) і не має на сухопутному кордоні війну з агресивним сусідом як ми з РФ.
Ідеологія лібертаріанства – антиукраїнська та антинаціональна. Лібертаріанці готові пожертвувати українською нацією заради втілення згубної для нації ідеології, як свого часу комуністи (яких вони, буцімто, не люблять). Абсолютно вільного ринку не існує ніде в світі. Це як комунізм – утопія, під прапором якої ведеться грабунок та поневолення української нації.